розділяти

розділяти
-я́ю, -я́єш і рідко розді́лювати, -юю, -юєш, недок., розділи́ти, -ділю́, -ді́лиш, док., перех.
1) Ділити що-небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Певним чином розпоряджатися своїми силами, часом і т. ін.
2) Здійснювати арифметичну дію ділення.
3) Розподіляти між ким-небудь, даючи або призначаючи кожному відповідну частину. || Давати кому-небудь частину чогось свого, ділитися чимсь.
4) Створювати проміжок (проміжки) між ким-, чим-небудь, роз'єднувати когось, щось. || Бути межею між ким-, чим-небудь, розмежовувати когось, щось. || перен. Унеможливлювати зв'язки, єднання, спілкування.
5) Переживати що-небудь спільно з кимсь; утішати когось у чому-небудь. || Брати участь у чому-небудь разом з іншим (іншими).
6) рідко. Приєднуватися до чиїх-небудь думок, почуттів, схвалювати, підтримувати їх.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "розділяти" в других словарях:

  • розділяти — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розділятися — я/юся, я/єшся і рідко розді/люватися, ююся, юєшся, недок.; розділи/тися, ділю/ся, ді/лишся, док. 1) Ділитися на частини, шматки і т. ін. || Поділятися на менші одиниці (про колектив людей). || Утворювати розгалуження; розгалужуватися. 2) Ділитися …   Український тлумачний словник

  • розділення — я, с. Дія за знач. розділити, розділяти …   Український тлумачний словник

  • розділити — див. розділяти …   Український тлумачний словник

  • розділювати — див. розділяти …   Український тлумачний словник

  • розділяння — я, с., рідко. Дія за знач. розділяти …   Український тлумачний словник

  • розділяючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до розділяти …   Український тлумачний словник

  • відділяти — я/ю, я/єш і відді/лювати, юю, юєш, недок., відділи/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Розділяючи, відгороджувати від чого небудь. || Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим , ким небудь. || Розділяти, відмежовувати (про певний …   Український тлумачний словник

  • відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати …   Словник синонімів української мови

  • переділяти — я/ю, я/єш, недок., переділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Розділяти що небудь на частини. 2) Ділити, розподіляти що небудь на частини ще раз, повторно або заново, по іншому …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»